Цей інтер’єр про тишу, глибину й прийняття недосконалості. Темна, стримана палітра, натуральні матеріали та приглушене світло створюють атмосферу спокою без показної декоративності. Тут немає бажання справити враження — лише бажання жити повільно і усвідомлено. Простір побудований на балансі масивних форм і м’яких фактур: дерево, бетон, текстиль працюють разом, не змагаючись між собою. Скляні перегородки делікатно зонують квартиру, зберігаючи відчуття єдності й повітря. Це інтер’єр про стан. Про красу слідів часу, стриману емоцію і комфорт, який не потребує пояснень.
